Відомості про освіту в с. Вовчик в другій половині ХІХ – на початку ХХ століть

·          1855 рік  - в селі Вовчик було збудовано першу школу. Приміщення зроблене з глини, вкрите соломою, а після пожежі перекрите очеретом. Школа була двохкласною. Навчалось до 40 хлопчиків із багатих сімей, віком з 9 років. Першим вчителем був Квітка Семен Тихонович. Процес навчання тривав із жовтня по квітень.

·          1889 – 1898 роки.   Двохкласна школа була реорганізована в трьохкласну, а згодом в чотирьохкласну. Навчалось близько 120 дітей, серед них лише 6 дівчаток. Учителів було двоє: Пащенко Іван Омелянович та Свистун Павло. Пащенко І.О.- вчитель-дяк, навчав дітей 2-4 класів; пізніше став священиком. Свистун П. – виходець із бідної сім/ї, але десь добре навчився грамоти і тому займався навчанням найменших школярів. Пізніше у цій школі вчителювали дочки Лубенського священика Панаса – Марія і Меланія.

Вивчались такі предмети: Закон Божий, священна історія, Євангеліє, арифметика, чистописання. Священна історія та Євангеліє викладались на малозрозумілій для учнів старослов’янській мові, решта предметів – на російській. Закон Божий, який читався в понеділок, середу та п’ятницю викладав отець Станіславський. Писали чорнилами на грифельних дошках. Вчителі застосовували фізичні покарання, найчастіше били лінійкою по руках.

Пізніше цю школу назвали земською. Тут навчались лише діти із Вовчика.   

 Книжками, зошитами та всім необхідним приладдям школу забезпечувало земство.

·          1895 – 1909 роки.   У Вовчику діяла  церковнопарафіяльна школа для дівчаток. В ній було три класи. Школа утримувалась за рахунок церкви. Першими вчительками були Нестеренко Ганна Пантеліївна та Вікулова Катерина Петрівна.  Закон Божий викладав місцевий священик отець Станіславський.

·          1911 рік.  Жителі вовчанської громади зібрали 5 тисяч карбованців, з яких частину витратили на купівлю землі для шкільного подвір’я, решту -  віддали на спорудження нового  шкільного приміщення .  На кошти Міністерства державних маєтностей, земства та сільської громади розпочалося будівництво нової  школи.

·          1912 рік.  Відбулося відкриття новозбудованої Вовчанської Міністерської школи. Приміщення було цегляним і мало 7 класних кімнат та учительську. В двох класах були дерев’яні роздвижні стіни, що утворювали при потребі простору кімнату. Вовчанська Міністерська школа була чотирьохкласною. Першими вчителями  в новій школі були Шеревський Павло Петрович, його дружина – Лазовська Надія Леонардівна, Калиновський О. Т.

·          1917 рік.   Вовчанська чотирьохкласна школа була реорганізована в семирічну. Навчання в ній було доступним всім дітям з восьми років.

·          1917 рік.  У Вовчику були організовані курси по ліквідації неписьменності (лікнеп) і вечірня школа. Там навчалися дорослі різного віку, які не мали змоги одержати початкову освіту раніше. До жінок, які не могли відвідувати вечірню школу, були «прикріплені» активісти села та учні сьомих класів, які проводили навчання вдома.                                  

«… Директором школи був Терещенко Іван Петрович. А моєю першою вчителькою – Швець Марія Григорівна. В 1924 році в школі була утворена піонерська організація і першою піонеркою стала Булах Тетяна Никифорівна. Завдяки тому, що я добре вчилася, в 6-7 класах я вже на курсах лікнепу разом із Скік Євдокією Григорівною навчала грамоти старших односельців – Яременко Василину та Кухту Ганну.»

Зі спогадів Сергієнко Віри Трохимівни, 1914 р. н.,  вчительки математики і фізики Вовчанської школи в 1943 -1957 рр.

Вчителями працювали Марков Лев Кирилович, Маркова Івгенія Іванівна, Сотник Сергій Федорович, Сотник  Антоніна Степанівна, Кужім  Марія  Миколаївна, Соколовська Катерина Миколаївна.

Навчалося багато дітей-переростків. Семирічна школа проіснувала до 1921 року. В цьому році вона стала п’ятикласною.

·       1920-1922 рр. В період громадянської війни школа перебувала в скрутному становищі. Вчителі заробітної плати не отримували. За рішенням сільської громади вчителів забезпечували продуктами харчування батьки, чиї діти навчались у школі.

·       1924 рік. Відновила роботу Вовчанська семирічна школа. Цього року створено піонерську організацію. Першою піонервожатою була Лосіцька Катерина Олексіївна.

·                      1935 рік.  З відкриттям 8-го класу Вовчанська школа стала середньою. У школі навчалось близько 600 учнів – діти не тільки із Вовчика, а й з навколишніх сіл: Березоточі, Висачок, Тишків, Луки, Снітина, Литв яків, Крутого Берега, Сухої Солониці. Навчання велось у дві зміни. Учительський колектив нараховував близько 40 чоловік.

Машура Максим Миронович – директор школи

Михайленко Кость Павлович – завуч, вчитель хімії

Різник Дмитро Михайлович – вчитель історії

Пилипенко Василь Микитович – вчитель фізики

Шевченко Павло Тимофійович – вчитель математики

Бондар Петро Трохимович – вчитель української мови і літератури

Колотілов Василь Кузьмович – вчитель фізкультури

Удовіченко Василь Харитонович – вчитель німецької мови

Кошлик Андрій  Григорович –вчитель математики

Євтушенко віра Петрівна – вчитель російської мови і літератури

Гузієнко Ганна Олексіївна -  вчитель зоології та німецької мови

Перепадченко Антон Артемович – вчитель

Ковтун Дмитро Тихонович – вчитель української мови і літератури

Карпенко Андрій Павлович – вчитель німецької мови

Булатецький Іван Федорович – вчитель української мови і літератури

Щербина Марися Якимівна – вчитель української мови і літератури

Бабак Наталія Захарівна – вчитель російської мови

Каневський Вульф Ісаєвич – вчитель німецької мови

Руденко Надія Степанівна – вчитель початкових класів

Кошлик Катерина Михайлівна –

Соболь Григорій Кирилович –

Гречка Григорій Іванович –

Скік Євдокія Григорівна –

Фенченко Анастасія Іванівна –

Гусак Марія Федорівна – бібліотекар

Гусак Андрій Семенович – завгосп

Клепач Григорій Пилипович – завідуючий майстернею

Кулічова Мотрона Олексіївна – старша піонервожата

Бабак Наталія Захарівна – секретар комсомольської організації

·          1938 рік.    Перший випуск 10 класу Вовчанської середньої школи

Баклан                                     Падалка Марія

Вовк Надія                                Помазан Єлизавета

Вовкобой Семен                        Пшеннік Тетяна

Гладун                                     Сватко Наталія                         

Головко Олексій                       Ставров Юрій                       

Гордієнко Марія                        Терець Марія                       

Заїка Ганна                               Терещенко Дарія

Іващенко                                  Шостак Ганна

Клепач Олександр                    Шостак Іван

Кривенко Петро                       Шостак Марія

Круглякова Фаїна                      Шостак Степан

Кузьменко Ольга                       Ярош Ганна

Куліш Андрій                             Рева Олексій

Малишко Марія                          Нестеренко Марія

Мова Марія

Вовчанська школа в роки Великої Вітчизняної війни

·       Червень 1941 рік. Четвертий випуск 10-го класу Вовчанської середньої школи. Багато випускників в перші дні війни пішли на фронт добровольцями. В їх числі  - Сірик Дмитро Іванович, Герой Радянського Союзу.

·       З вересня 1941 р. – по вересень 1943 р. село Вовчик було окуповане фашистами. Школа не працювала.

В центральному приміщенні школи розмістилась німецька комендатура, в другому – поліцейська дільниця. Тут же був розташований табір для військовополонених  та жителів села, яких вивозили на каторжні роботи в Німеччину. 

Двоє інших тимчасово пристосованих шкільних приміщень використовувались для зерносховища та стайні німецьких коней.

Окупанти нанесли великих збитків школі. Майже ввесь шкільний інвентар (парти, дошки, столи, шафи) згорів з приміщенням під час відступу фашистів.

Спалена була і велика шкільна бібліотека, знищені були добре обладнані фізичний, хімічний та біологічний кабінети.

В роки Великої Вітчизняної війни школа допомагала збирати кошти на побудову танкової колони. В 1943 році було зібрано 1500 крб. Крім цього, висилали на фронт бійцям посилки з теплими речами, збирали бібліотечки для госпіталів. 

·       На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали і вчителі-чоловіки. Четверо  із них:

                           Колотілов Василь Кузьмович,

                           Соболь Григорій Кирилович,

                           Карпенко Андрій Павлович,

                           Корячко Петро Євтухович,

полягли смертю хоробрих, захищаючи Батьківщину від німецько - фашистських загарбників.

Розстріляний учитель математики Кошлик Андрій Григорович, який був залишений в тилу для підпільної  роботи, але був виданий поліцаями.

·                    Два випускники Вовчанської середньої школи – Сірик  Дмитро Іванович та Мицик Василь Федорович - удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

·                    1943 рік.  Відступаючи, фашисти спалили приміщення школи. Але вже в жовтні цього ж року відновилося навчання в Вовчанській семирічці. Діти навчалися в п’яти приміщеннях, розташованих далеко одне від одного. Під школу були надані кращі сільські приміщення, що вціліли за період окупації, - контора колгоспу, сільський будинок культури та інші.

«В жовтні 1943 року я була призначена на посаду директора Вовчанської семирічної школи. Надзвичайно важко було працювати в перші місяці після визволення Лубенщини від фашистів. Всі шкільні приміщення доводилося опалювати дровами, які заготовляли вчителі та учні старших класів. Один підручник був на десять учнів, майже не було зошитів та чорнила. Діти писали крейдою на дощечках…»

Деякі з приміщень післявоєнної Вовчанської школи.

Школа у Вовчику – одна з кращих шкіл Лубенщини

1949 рік. У школі створено співочий, краєзнавчо-географічний гуртки та гурток юннатів. Членами краєзнавчо-географічного гуртка під керівництвом вчителя Саєнка І. І.  було створено перший в області географічний майданчик, а трохи пізніше – і географічний кабінет.

У цьому ж році започатковано створення музейної кімнати: в окремому класі зберігалися речі давнини, які приносили не тільки діти, а й дорослі односельці.

·           1950 рік. Краєзнавчо-географічний гурток Вовчанської  семирічної школи став учасником виставки досягнень народного господарства СРСР, що підтверджено Грамотою. А шість найактивніших гуртківців та керівник гуртка Саєнко І. І. були нагороджені медалями виставки.

·           1952 рік. З ініціативи керівника краєзнавчо-географічного гуртка Саєнка І. І. піщаний кар’єр, площею 16 га, засаджений сосною.

·           1957 рік.  Закладено фундамент для нового приміщення школи.

·           1960 рік. Побудовано невелике нове приміщення школи, яке згодом використовувалось як шкільна майстерня.

·           1960 рік. Відкрито 8-й клас і школа набула статусу восьмирічної.

·           1963 рік. Юні волейболісти Вовчанської восьмирічної школи під керівництвом учителя фізичного виховання Корабльова П. М. стали переможцями районних і обласних та учасниками республіканських змагань в м. Севастополі.

·           23 лютого 1964 року піонерській організації школи присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу Василя Федоровича Мицика.

·           28 грудня 1965 року  Указом Президії верховної Ради УРСР Вовчанській восьмирічній школі присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу В. Ф. Мицика.

·           23 лютого 1966 року в сільському клубі відбулися урочисті збори з нагоди присвоєння Вовчанській школі імені Героя Радянського Союзу В. Ф. Мицика. На урочистостях були присутні дружина Героя Галина Тимофіївна, дочки Світлана та Людмила.

      1967 рік.  На честь 50-річчя Великого Жовтня у селі було відкрито двоповерхове приміщення новозбудованої школи.

·           1978 рік. Відкрито філіали музичної та художніх шкіл. У музичній школі  діти навчались гри на фортеп’яно, бандурі, баяні.

·           Успішно працює художня студія ужиткового мистецтва (керівник Л. Кришталь), де діти навчались виготовляти гобелени, килими. Обов’язковими для всіх були уроки хореографії. Для дослідницької роботи школа мала чудові теплиці.

·           Великий авторитет має спортивна школа, де, крім популярних футболу, баскетболу, волейболу, діти опановували мистецтво східних єдиноборств (тренери Б. Сушко і М. Лаврусенко). У шкільний компонент були введені шахи. Діяла секція верхової їзди (тренер С. Михайленко).

·           1983 рік. Вовчицька восьмирічна школа реорганізована у середню.

·           1985 рік. Відбувся перший випуск 10-го класу.

·           1989 рік. Родина Михайленків із Вовчика ставши переможцем обласної спартакіади «Мама, тато і я – спортивна сім’я», виборола ІІІ місце у фіналі Всесоюзної спартакіади, яка проходила у Москві. Спортивна сім’я нагороджена медалями і грамотами Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок.

·           1991 рік. З ініціативи директора Кадуки М. М. на базі Вовчицької середньої школи для учнів 9-11 класів  було відкрито  ліцей з профільним навчанням. Це був один з перших на Україні навчальних закладів нового типу в сільській місцевості. У ліцей приїжджали навчатися діти не тільки з Лубен та сіл району, а й з Хорольського, Семенівського, Оржицького районів. За вагомий внесок у розвиток освіти та впровадження передових педагогічних технологій Кадуці Миколі Миколайовичу присвоєно звання «Заслужений вчитель України».

·           1998 рік. Вовчик відвідав Голова Верховної Ради України О. Ткаченко. Відвідавши ліцей, він подарував дітям сучасний комп’ютерний клас.

·           2002 рік. Учень 11-го гуманітарного класу Ляхівненко Сергій став лауреатом республіканського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН в секції історичного краєзнавства (науковий керівник Карпенко О. М.)

·           2004 рік. Учень 11-го природничого класу Материнський Дмитро  став лауреатом республіканського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт в секції інформатики (науковий керівник Костюк Т. Л).

·           2007 рік. Учень 11-го природничого класу Кузьменко Назар став переможцем у Всеукраїнському мистецькому конкурсі «Барвисте перевесло».